Серпень – багатий місяць на врожай та свята. На одне із таких свят, а саме Маковія, прийнято вживати лише рослинну їжу – мед серед неї.
В переддень свята кореспондентка Ямпільського інформаційного агентства завітала до родини Масюків в місті Дружба. Вони є пасічниками вже не в одному поколінні. Ми поспілкувалася з експертами з меду, щоби дізнатися все про нього.
Про мед від тих, хто ним живе
Сім’я Масюків – це батько Олександр, мати Світлана, син Микола та донька Марія. Родина має велику пасіку – орієнтовно 150 вуликів із бджолами. Пасічники займаються не лише медом, а й виробляють віск в домашніх умовах.
«Я народився із бджолами. В нашій династії бджільництвом займалися усі – десь чотири покоління, а може й більше. Я застав ще діда, у нього були бджоли. Батько мій також, а нині – я та брат займаємося. Не можу сказати, що мій мед найкращий. Але мій мед точно добрий, оскільки у доброї людини, доброго пасічника – мед добрий. Не можна сказати й що в когось він ще смачніший», – такими словами описує пан Олександр справу своєї сім’ї.
Пасіка родини Масюків кочова, тому бджолярі виїжджають на місця медоносних рослин. На початку повномасштабного вторгнення родині було дуже складно виробляти мед, передусім через те, що місцеві аграрії вважали недоцільним засівати якісь медоносні культури. В цьому році врожай меду родина пасічників збирала з акації, липи, а також на місцях посіву гірчиці.
Як визначити, що мед не підробка?
Про один із методів розповідає Микола. Хлопець почув про нього, коли ще навчався в Гадяцькому училищі бджолярем.
«Можна перевірити це так: капнути на папір медом і потім підпалити його. Зазвичай мед підроблюють, додаючи до нього цукор. Якщо ж був у меді цукор, то він перетворюється на карамель», – ділиться Микола.
Також про те, яким не має бути справжній мед, розповідає й пан Олександр.
«Тобто так роблять цукерки-карамельки. До цукру додають якісь смакові приправи й оцет, після чого гріють на сковорідці. Після того, як розігріли – маса застигає й перетворюється на цукерки. Мед таким не повинен бути. Якщо він після нагріву він кристалізується, тобто стає цукеркою, то вже несправжній мед», – каже чоловік.
За словами пана Олександра, натуральний мед ділиться на дві категорії: першого й вищого ґатунку. Все це залежить від вологості, тобто, скільки вологи знаходиться в меді.
«Якщо ж це мед вищого ґатунку, то вологість має бути там 18 і нижче відсотків. А ось від 18 й до 21 відсотка вологості, то це мед першого ґатунку. Якщо мед має вологість більше 21 відсотка, то в такому випадку він є незрілим й не придатним до збереження. В домашніх умовах можна перевірити, що мед зрілий, за допомогою пристрою рефрактометру, він й вимірює його вологість», – розповідає бджоляр.
Які ознаки якісного меду?
Як розповідає Микола, то є багато ознак для перевірки якісного меду. Наведемо їх приклади:
- Справжній мед починає кристалізацію знизу, а не зверху;
- Якщо капнути медом на зап’ястя і цей мед є дозрілим, то крапля не розтечеться;
- Якщо взяти мед ложкою й після опустити її донизу, то якісний мед під час стікання буде «лягати хвилями».
Як зберігати мед правильно?
За словами Миколи, мед дуже складно зберігати неправильно, адже він є консервантом.
«Найбільше, що загрожує меду, то це кристалізація. Тобто, із рідкого стану він перетвориться на твердий, проте це ніяк не впливає на його корисні якості. Найкраще зберігати мед десь у сухому кутку холодильника», – розповідає Микола.