Кам’янка – останнє село громади по дорозі, якщо їхати автобусом із міста Середини-Буди до селища Ямпіль. Розташована Кам’янка більше, ніж за десять кілометрів від кордону. Проте це не заважає росіянам обстрілювати його з різних видів озброєння.
Колишня завідувачка культурно-просвітницьким сектором Наталія Коваленко розповідає, що особливо страшно було навесні, коли росіяни вдарили по селу трьома КАБами.
“Тоді повністю було знищено два приватних будинки, і, ще більше десяти – зазнали руйнувань. Саме після авіаудару по селу багато мешканців покинули населений пункт. А ми, ті хто залишився, дуже вдячні нашому старості Миколі Івановичу Віннику. Вдячні за відношення до нас, за допомогу”.
Наразі в селі пустий дитячий майданчик й не чути дитячих голосів. Саме через обстріли батьки вимушені були вивезти дітей у більш безпечні регіони. За словами старости старостинського округу, наразі в Кам’янці залишається жити ще 150 мешканців, а серед них — дев’ять дітей.
“Стримує людей від евакуації невпевненість в тому, що вони зможуть облаштуватися на новому місці. Вирішувати проблеми селян допомагають волонтери й громадські організації, саме робота ними й міською радою допомагає задовольняти більшість потреб селян. Головною проблемою в селі є повна відсутність робочих місць, нестабільний зв’язок й розбиті дороги”, — зазначає староста старостинського округу Микола Вінник.
Проблема поганого зв’язку лунає й у розмовах місцевих мешканців.
“Його практично немає, дуже проблематично зв’язатися з рідними, з тими, хто покинув село, повідомити про щось”, – зазначає Наталія Коваленко.
А ще мешканці села відмічають небайдужість до потреб власника місцевого торгівельного закладу, за його невпинну працю в забезпеченні селян усім необхідним – хліб завозять у село тричі на тиждень.
